'

ЛАСКАВО ПРОСИМО до Красного Кута

Понравилась презентация – покажи это...





Слайд 0

ЛАСКАВО ПРОСИМО до Красного Кута


Слайд 1

Гімн Красного Кута Куточком красним не даремно Із давніх-давен люди звуть Тебе, село моє зелене, Тебе, мій рідний Красний Кут. І скільки б не пройшов доріг ти, Хоча б півсвіту обійди, А іншого такого в світі, Села, як наше не знайти!   І люди у селі веселі, Сумним в нас не можливо буть, Бо квітнуть тут сади зелені, Дзірчить , співа Міусик тут.


Слайд 2

КРАСНИЙ КУТ Сама назва «кут» - козацького походження й означає не що інше, як частина території чи місцевості. Ну, а «красний» у всіх слов’янських мовах виступає синонімом гожого, красивого.


Слайд 3

Село – наш дім, наше коріння і доля, наша кревність і материнська пісня. Наше село – це розбуджені досвітки і духмяні пахощі літа. Село – часточка нашого серця. Воно – наша сповідь і турбота.


Слайд 4

Річка Мечетна: мечеть – «церква». Село моє рідне, красиве, чепурне, надзвичайно зелене! Твої корені сягають у глибоку давнину . Твої річки несуть відгомін історичних подій. У далекому минулому турки робили набіги на мирні українські села та міста. Наші ріки зберігають пам’ять тих далеких днів. Міус: мі – турецькою мовою «болотна», ус – «ріка».


Слайд 5

З давніх часів була добре знайома запорозькому козацтву місцевість теперішнього Красного Кута: Велична гора Сокола – Соколовка, балка Мечетна та Глибока балка. Саме тут, біля річки Міусик, знаходився зимівник відставного військового старшини Петра Довгаля.


Слайд 6

У 1775 році після знищення Запорозької Січі почалось переселення в нашу місцевість, зокрема на зимівник Довгаля, запорожців. У документах того часу слобода мала назву Маринівка. Катерина ІІ подарувала Маринівку своєму колезькому асесору Долинському. На честь цариці пан змінив назву на Катеринівка. Він переніс слободу в долину, мріяв бачити село красним, тобто красивим. На замовлення Долинського був виконаний проект нового села. У 1782 році в Катеринівці проживало 169 чоловіків та 158 жінок. У 1783 році з’явилася назва Красний Кут.


Слайд 7

Через Красний Кут пролягає автотраса Ростов – Харків, яка була збудована в листопаді 1952р. Автотраса Ростов-Харків


Слайд 8

У 1775 році після знищення Запорозької Січі почалось переселення в нашу місцевість, зокрема на зимівник Довгаля, запорожців. У документах того часу слобода мала назву Маринівка. Катерина ІІ подарувала Маринівку своєму колезькому асесору Долинському. На честь цариці пан змінив назву на Катеринівка. Він переніс слободу в долину, мріяв бачити село красним, тобто красивим. На замовлення Долинського був виконаний проект нового села. У 1783 році з’явилася назва Красний Кут. Перед смертю Долинський передав Красний Кут племіннику – генерал–майору Попкову. Новий пан купив ангорських кіз, побудував фабрику, на якій робили кашемірові шалі (хустки). Шалі продавались не тільки в Росії, а й за кордоном. Попков мав добрий прибуток, бо ціни на хустки з яскравими різнокольоровими візерунками були дуже високі.


Слайд 9

Одним із історичних пам’ятників селища Красний Кут є Свято-Миколаївський храм. Цей храм збудував генерал-майор Попков. Роботи велися з 1790 року й завершилися у 1798 році.


Слайд 10

Вже більше п’ятдесяти років очі сільських мешканців парк, розташований у центрі селища. Він чарівний у всі пори року: навесні, коли прокидається й одягається у зелене пишне вбрання; влітку, коли з могутніх тополь летить білий пух; восени, коли пожовкле листя застилає землю золотою ковдрою. Взимку він нерухомий та суворий, ніби спить – дожидається теплої весни.


Слайд 11

У 1950 році було посаджено першу частину парку. Пагінці з лісу приносили самі діти і саджали їх. Серед дерев були акації, клени, осоки, верби. Другу частину саджали у 1966 році, коли проходила всерадянська акція «Парки дружби». Планом посадки дерев та розміткою керувала працівниця селищної ради Рахімова Ганна, яка закінчила технікум меліорації. У кінці 60-х років почалася акція «Озеленіння вулиць». Мешканцям селища безкоштовно роздавали пагінці яблуневих дерев, з умовою, що вони посадять їх біля свого двору. Декілька яблунь посадили і біля братської могили. Ось так і розрісся парк Дружби.


Слайд 12

Багато героїв полягло за визволення Красного Кута. На жаль, не всі імена загиблих нам відомі. На честь загиблих, які проживали в Красному Куті перейменовано деякі вулиці. Таким чином перейменовано вулицю Інтернаціональну на вулицю братів Задорожних. Влітку 1958р. останки захисників селища перевезли і поховали в братські могили. Згодом в Ростові на Дону був заказаний пам’ятник, який встановили на постаменті біля великої могили. Біля братської могили, в центрі нашого селища, на високому постаменті – бронзові солдати, які оберігають вічний сон своїх побратимів.


Слайд 13

Стоїть солдатський обеліск На обеліску – сонця диск. Ти принеси сюди, як всі, Осінні айстри у росі. Над обеліском зупинись, Солдатській славі уклонись.


Слайд 14

В усі часи люди тяглися до знань. Першу школу в Красному Куті побудувало земство в 1901 році (але є думки, що в кінці ХІХ ст.) У 50-х роках, коли дітей стало більше, відкрили чотирикласну школу по вул. Шевченко, а у 1969 році здано в експлуатацію теперішнє приміщення школи. Краснокутська ЗОШ І-ІІІ ступеня


Слайд 15

Здана в експлуатацію в 1945 році. До 1.01.1972 року вона складалася з чотирьох технічних одиниць: - шахта № 21 – (реконструкція шахти 1945-1987 рр.); - шахта № 152 «основна» - (у 1987 році погашена); - шахта № 6 (у 1973 році з’єднана з шахтою № 21); - шахта № 152 «біс» - (у 1971 році закрита). Шахта «Краснокутська»


Слайд 16

Після реконструкції шахта «Краснокутська» уведена в експлуатацію: Перша черга в 1985р.; Друга черга в 1987р. Шахта «Краснокутська» працює і по теперешній час. Уже 10 років її директором є Шамов Василь Вікторович.


Слайд 17

Навкруги селища височать знамениті донбаські терикони ТЕРИКОН


Слайд 18

А влітку степи вкриваються білим хвилястим ковелем та пахучим, цілющим чебрецем Степи рідного краю


Слайд 19

Вже багато років жителі села мріють мати дитячий садочок, бо діти – це наше майбутнє. І участь у цьому проекті – це надія на те, що мрія здійсниться!


Слайд 20

Лине пісня, не гучна, гарна. Народна пісня. І витончена її мелодія бринить легко, неначе натхнення самої весни, адже і ансамбль наш має назву «Натхнення» . При місцевому будинку культури існує народний коллектив, який в 2010 році відстояв у Київі на конкурсі звання «Народний коллектив України», керівником якого є вже декілька років Купчик Валентина Миколаївна. З кожним роком селищний бюджет зменшується, а будинкам культури потрібний ремонт даху, капітальній ремонт приміщень і люди не втрачають надії на покращення умов праці


Слайд 21

В нашому селі є гора Соколовка, з якої взимку дітлахи з’їжджають вниз на санчатах, лижах та сноуборді, тому пропонуємо побудувати на території селища горно-лижний курорт.


Слайд 22

Недостатня увага держави до вирішення проблем села та постійний дефіцит фінансових ресурсів приводить до незадовільного стану соціально-економічного та культурного розвитку смт. Красний Кут та селища Індустрія. Тому найбільш актуальними питаннями є : 1. Невідповідність установ культури потребам сьогодення через слабку матеріально-технічну базу, незадовільний технічний стан: 1.1. Капітальний ремонт бібліотеки; 1.2. Ремонт даху місцевого будинку культуру та приміщень ДК селища Індустрія та МБК Красний Кут; 1.3. Підтримка в гідному стані пам'яток культури; 4. Побудова водопроводу; 5. Капітальний ремонт опалювальної системи; 6. Охорона здоров'я, покращення умов обслуговування у лікарняному закладі; 7. Побудова дошкільного навчального й закладу (ДНЗ); 8. Покращення гуманітарної сфери. 9. Недостатнє фінансування державної програми з Державного бюджету: “Програма газифікації шахтарських міст та сільських населених пунктів”


Слайд 23

Смт. Красний Кут, селище Індустрія Контактна Адреса: 94653, Луганська обл., Антрацитівський район, смт. Красний Кут, вул. 2 Радянська, 20 ПІБ голови: Кравцова Галина Василівна Контактний тел.: (050)191-04-51


Слайд 24

Цей проект супроводжує пісня, яку написав наш земляк Бельдюга М.М., він давно не мешкає в нашому селі, але кращі роки дитинства та юності пройшли у Красному Куті. Гімн написаний мешканкою Красного Кута Чумак Е.М.


×

HTML:





Ссылка: