'

Презентація на тему

Понравилась презентация – покажи это...





Слайд 0

Презентація на тему Внесок Григорія Сковороди в розвиток української філософії. Підготувала студентка 22 групи Тригуб Марія


Слайд 1

План 1.Біографічні відомості. 2.Становлення філософських поглядів. 3.Аналіз філософських творів. 4.Доля творчої спадщини Сковороди.


Слайд 2

1.Біографічні відомості. Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в с.Чорнухах Лубенського полку на Полтавщині,в сім”Ї малоземельного козака.


Слайд 3

Бери вершину і матимеш середину. В 1734-1753р. З перервами навчався в Києво-Могилянській академії.Протягом кількох років юнак був співаком придворної капели в Петербурзі.


Слайд 4

З усіх утрат втрата часу найтяжча. Залишивши капелу,Сковорода зному повернувся до навчання в академії,а в 1745р. З місією генерала Вишневського виїхав до Угорщини в м. Токай,де перебував до 1750р. У 1751р. деякий час викладав поетку в Переяславській семінарії.У своєму курсі лекцій він пропагував думки, які суперечили офіційно-догматичному погляду на поезію.


Слайд 5

Більше думай і тоді вирішуй. Сковорода рішуче відкинув вимоги наставників семінарії дотримуватися існуючої традиції.Після цього йому довелося залишити семінарію,і він востаннє повернувся до академії.Як здібного вихованця митрополит Тимифій Щербацький у 1753р. рекомендував його домашнім учителем сина багатого поміщика С. Томари.Не бажаючи терпіти образи в родині Томари,через рік Сковорода залишив це місце і здійсним подорож до Москви.


Слайд 6

З видимого пізнавай невидиме. Майже рік він провів у Троїце- Сергієвській лаврі,поповнюючи свої знання в бібліотеці.Після повернення на Україну Сковорода знову посідає місце домашнього вчителя.На цей раз у маєтку С. Томари у селі Коврях він перебував до 1758р. Тут почалася його літературна творчість.У Ковраях він написав перші вірші,згодом включені до збірника “Сад божественних пісень”.


Слайд 7

Не розум від книг, а книги від розуму створились.


Слайд 8

Життя наше- це подорож,а дружня бесіда-це візок,що полегшує мандрівникові дорогу. Подальше життя письменника і філософа пов”язане з Слобожанщиною.Протягом кількох років Сковорода обіймав посаду викладача в Харківському колегіумі.У колегіумі Сковорода познайомився з учнем М. Ковалинським,з яким підтримував дружні зв”язки протягом усього життя.


Слайд 9

Той розуміє юність, хто розуміє старість. Через вільнодумство і розбіжність у переконаннях з наставниками колегіума та через наклепи Сковороди був змушений залишити улюблену педагогічну роботу.Останні понад 25 років життя Сковорода провів у мандрах по Слобідській Україні,що давало письменнику-мислителю багатий матеріал для творчості.Саме в цей період були створені його основні філософські твори-трактати,діалоги та притчі.


Слайд 10

2.Становлення філософських поглядфв Сковороди. Видатний філософ завершує тривалий історичний період розвитку філософії на Украні,яка була наслідком творчого використання здобутків світової думки.Сковорода вивчав праці близьких йому філософів і брав з них на озброєння ті або інші філософські ідеї перетворюючи їх на вихідні пункти розробкивласного вчення.Філософська творчість Сковороди розвивалась під впливом багатьох чинників,що й зумовило складний її характер.Окрім багатого життвого досвібу, тогочасних соціально-економічних факторів,


Слайд 11

Настуний, весело освітлиний день-плід учорашнього, так само як доба старість-нагорода гарно юності. на філософських поглядах Сковороди позначився вплив принаймні трьох ідейно-теоретичних джерел.Це:


Слайд 12

То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії. У творах Сковороди є чимало посиланиь на грецьких та римських філософів. Найчастіше він вкористовує висловлювання з морально-етичних питань предсиавників таких філософських шкіл,як піфагорійців,кініки,кіренаки,стоїки.


Слайд 13

Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора. В розв”язанні морально-етичних проблем для українського філософа авторитетами є Піфагор,Діоген,Сокпат,Епікур,Сенека.Сковорода часто посилається на Плтона та Арістотеля.Добра обізнаність з античною філософією і критичне їївикористання для створення власного вчення виникло не осторонь світової філософії.


Слайд 14

Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру. Осмислюючи проблеми і завдання своєї епохи,український філософ спирється на надбання людської думки минулого, які він вважає істиними.


Слайд 15

Щасливий, той хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливий той хто може ним користуватись. Проте слід зауважити, що порівняно з античною філософією інтерес до надбань філософії нового часу у нього значно менший. Тепер знаючи вплив стародавності на формування світоглядних орієнтирів філософа можна перейти до його філософської теорії.


Слайд 16

3.Філософське вчення Сковороди.


Слайд 17

Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові. Сковорода сприйняв ідеали філософії гуманізму і просвітительства, віру у всемогутність людського розуму,в неминучість торжества правди і справедливості.


Слайд 18

Без бажання все важке, навіть найлегше. Важливу роль в цьому відіграло його навчання в Києво-Могилянській академії, де значного впливу набули просвітительські традиції.Сковорода вважав, що ідеал суспільства, де кожен реалізує свої природні обдаровання у “сродній” праці і дістає насолоду від цього, можна втілити в життя за допомогою освіти,самопізнання. Звідси проголошення самопізнання універсальним засобом перебудови світу.Щастя ж доступне всім і кожному,бо нікого природа не обділила.Варто лише відвернути увагу від згуби “плотських” жадань та інтересів і пізнати в собі “справжню людину”, щоб знайти своє покликання і щастя в “сродній” праці, яка зробить “нужное нетрудным,а трудное не нужным»


Слайд 19

Онтологічною основою вчення Сковороди є концепція трьох світів:


Слайд 20

Всі світи складаються з двох натур:


Слайд 21

Тінь яблуні не заважє. Визначаючи мінливість зовнішньої природи, мислитель стверджує ідею вічності внутрішньої матерії, яку пантеїстично ототожнює з богом як началом і причиною, що визначає закономірність розвитку всього сущого. Ці ідеї Сковорода розвивав в дусі неоплатонічної діалектики.Оригінальний момент у Сковороди була ідея двонатурності символічнрго світу, на алегоричному витлумаченні якого стверджується ідеал справді людського способй життя, відповідного природньому покликанню.


Слайд 22

4.Аналіз філософських творів. В центрі філософських пошуків Грирогія Сковороди є людина.Людна як твердить Сковорода, не тримтячи раб,а “коваль свого щастя”,”шумливий бурхливий дух”. -Бажаєш бути щасливим?...Для цього не треба їздити за моря, колінкувати перед сильними світу сього, щастя завжди і всюди з тобою, його тільки треба пізнати.


Слайд 23

Не називай солодким те що породжує гіркоту. Про це йдеться в філософському творі “Вхідні двірі до християнської доброчинності”. Є античний міф про прекрасного юнака Наркіса, чи Нарціса,сина річкового бога Кефіса і водяної німфи Ліріопм.


Слайд 24

Нова людина має і нову мову. Якось Наркіс побачив у річці своє відображення і закохався в себе.І даремно німфа Ехо намагалася звернути увагу на себе.Наркіс не відповів взаємністю на її почуття,він був закоханий у своє відображення.І боги перетворили йьго на самутну квітку.


Слайд 25

Тінь яблуні не заважає. У творі “Наркіс. Розмова про те, взнай себе” Сковорода посвоєму прочитав античну легенду, яка привела його до висновку : пізнай себе самого і знайти в собі людину-одне і те ж.


Слайд 26

Більше думай і тоді вирішуй. У “розмові п”ти подорожніх про істинне щастя в житті” Філософ утверджує високу мораль народу, заперечує міщанську суєту і панське неробство. Осмислюючи, в цьому суть щастя, Сковорода переповідає народні притчі, байки, легенди і в цей спосіб близько стає до народного розуміння таких понять, як “премудрість”, ”добродійність” і доброчесність” ,”щастя”.Його ідеал найвищих якостей –людини з високою гідністю, яка не плазує перед тим, хто хоче поставити її на коліна. Така людина буде завжди дбати “про тіло і душу” і буде щасливою.


Слайд 27

Хіба розумно чинить той,хто, починаючи довгий шлях,в ході не дотримує міри? Про значення споріднено праці в житті людини, в досягненні людського щастя мовиться в творі “Кільце.Дружня розмова про душевний світ”. Трудність дороги до щастя, стверджує Сковорода, не в тому, щоб її важко віднайти,а в тому,що “ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом іде й іншого тягне,-в сім трудність”.


Слайд 28

Вода без риби, повітря без пташок,час без людей бути не можуть. Пошуком “нетлінної істини” людського щастя,утвердженням природи,яка,за Сковородою, “всьому початкова причина і саморушна пружина”, є твір “Розмова, звана алфавіт,чи буквар світу”.Філософ розумів життя як безкінечний пошук істини і себе називав ловцем “птиці істини”. Не можна аналізувавши твори Сковороди не згадати про його чудові байки.Філософський зміст яких не можливо оцінити часом, адже в кожній з них можна незалежно відчасу знайти щось дуже важливе для себе.Ось декілька цих безцінних байок:


Слайд 29

Сова і дрізд Тільки побачили Сову пташки, як почали її навипередки скубати. -І не прориває вас досада, пані,-спитав Дроздик,-що на вас, невинну,нападають? Чи не дивно се?


Слайд 30

О,коли б змога писати так само багато, як і мислити. -Анітрохи,-відповіла та.-Вони й поміж себе завжди чинять так само.А щодо досади, то вона для мене терпима, бо хоч мене сорокий й ворони з граками скубуть, проте Орел з Пугачем не чіпають, та й афінські громадяни поважають мене. Сила: Ліпше в одного розумного і доброго бути у любові та шані, ніж у тисячі дурнів.


Слайд 31

Пси В селі у госпдаря жили два пси.Довелося якось повз ворота проїздити незнайомцеві.Один пес вискочив,погавкав,доки чоловік не зник з очей,і повернувся до двору.


Слайд 32

Сила:Розумний чоловік знає,що ганити, а дурний базікає без пуття. -Що ж ти з цьго маєш?- спитав другий. -У всякому разі не так нудно,-відповів той. -Але ж не всі переїжджі,-сказав розумний,-так, щоб їх мати за ворога нашого господаря. Коли б так, то і я б служби своєї не занедбав,гавкав, хоч іще з минулої ночі мене непокоїть пошкоджена вовчими зубами нога.Содакою бути-це річ непогана, а от даремне брехати на кожного-зле.


Слайд 33

Баба та гончар Баба купувала горщики.Любощі молодих літ ще й тоді їй згадувалися. -Почому сей гарненький? -За того візьму хоч три шаги,-відповів Гончар. -А за того меньше двох копійок не візму… -Що за диво? -У нас, бабо,-відповів майстер,-не очима вибирають,а слухають,чи чисто дзвенить.


Слайд 34

Не за обличчям судять, а за серецем. Баба хоч мала непоганий смак, однак нічого на те не змогла відповісти, а лише сказала,що й сама вона давно се знала,але зараз не подумала. Сила: Звичайно ся премудра Єва-прабаба усіх тих штукатурів,котрі людину цінують по одежі,по тілу, по грошах,по хоромах,по імені, а не по її плодах життя.


Слайд 35

Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя. В кожній з цих байок закладиний гдибоко філософський зміст.Який прихований за образами тварин які втілюють людські риси характеру.Щоб кожна людина могла себе впізнати і зробити висновки.


Слайд 36

5.Розуміння мистецтва. Розуміння мистецтва у Сковороди випливає з теорії “сродності”. До художніх творів, як і до життя, він застосовує спільний критерій оцінки,яким вважає критерій добра.


Слайд 37

Любов виникає з любові; коли хочу щоб мене любили,я сам перший люблю. Важливою ознакою справжнього мистецтва є почуття любові. На його переконання,ніщо не потребує такої внутрішньої свободи, як мистецтво: неспорідненість вбиває будь-яке “художество”.


Слайд 38

Все минає, але любов після всього зостається. Для живопису і для музики, як і для всякого іншого мистецтва, необхідні природні здібності.Що ж до навчання і вправ, то вони здатні тільки вдосконалити талант.Якщо ж немає природної основи,покликання,то ніяке навчання не принесе бажаних і сподіваних результатів.


Слайд 39

Мистецтво безсмертне.Особливо мистецтво виживати. Визначаючи мистецтво з погляду спорідненої праці, Сковорода робить висновок, що справжньомю митцеві насолоду приносить не слава,а сама праця над твором,яка солодша за славу.


Слайд 40

А це означає, що умовою насолодою працею є відповідність природнім властивостям.І в усіх науках, як і в мистецтвах, “плодом есть правильная практика”,заснована на пізнанні природніх нахилів. В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна пратика.


Слайд 41

Чи не дивно, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий. На думку Сковороди, і філософія,і мистецтво повинні служити справі самопізнання людини.


Слайд 42

Мистецво завжди містить у собі момент символіки у співвідношенні знаку і значення в художньому образі.Цей символізм набуває універсального значення.Якщо в справжньому мистецькому творі центр ваги знаходиться но художньому образі і якщо критерієм художності є конкретність Та емоційність внутрішньої форми,то у Сковороди наголос робиться на значенні образу. І філософія його стає в деякому відношенні розробкою принципів моралістичного Мистецтво бути мудрим полягає в умінні знати,на що неслід звертати увагу.


Слайд 43

витлумачення образів світу, даного у відчуттях, та світу,створеного фантазією. Мистецтво писати передує мистецтву мислити.


Слайд 44

Моральне значення законів природи він бачить в усвідомленні того, що видимість не становить сутності речей, а тільки спрямовує людську думку на пізнання внутрішнього їх начала. Світ слів породжує світ речей.


Слайд 45

4.Доля творчої спадщини Сковороди.


Слайд 46

Твори Сковороди, залишаючись в рукописах і списках, за життя автора були відомі досить обмеженому колу читачів.Окремі його пісні увійшли до репертуару кобзарів та лірників, анонімних наслідувачів 18-поч.19ст.


Слайд 47

У наступний час здійснювався процес зібрання та опису його творчої спадщини, публікації окремих творів.Протягом 19ст.дослідників переважно цікавила легендарна постать Сковороди, а не його твори тількипісля відзначення сторіччя з дня народження письменника-філософа його спадщина стала доступною для читачів і вчених.


Слайд 48

Проте з дожовтневих діячів лише І.Франко зумів визначити місце Сковороди в історії нашої духовної культури.Він справедливо розглядав Сковороду як постать, “вельми замітну в історії розвою українського народа,мабуть,чи не найзамітнішу з усіх діячів наших 18 віку”.


Слайд 49

Сковорода виступив як виразник етико-гуманістичних ідеалів людей праці.Йього твори пройняті пафосом неприйняття несправедливої,ворожої людині соціальної дійсності,критикою вад панівних верств тогочасно суспільства,що позбавляло людину можливості утвердити себе у спорідненій праці,в якій Сковорода бачив єдиний засіб досягнення щастя.Його творча спадщина є актуальною і сьогодні.


×

HTML:





Ссылка: