Медіаосвіта


Презентация изнутри:

Слайд 0

Медіаосвіта в навчально-виховному процесі


Слайд 1

«Современный человек находится перед Гималаями информации в положении золотоискателя, которому надо отыскать крупинки золота в массе песка». Академик С. Вавилов


Слайд 2

Засоби масової інформації (ЗМІ) - сукупність каналів неособистої комунікації, які використовуються з метою впливу на масову споживацьку аудиторію. Включають до себе: пресу (газети, журнали, пряму поштову рекламу); радіо, телебачення, Internet, зовнішню рекламу(щити, банери, плакати тощо).


Слайд 3

“Система ЗМІ – це ідеологічний апарат, який прагне зайняти більш важливе місце, ніж шкільна система у справі репродукування суспільства, достатньо лише згадати кількість годин, які діти проводять у школі і перед екраном телевізору”. Ф. Бретон (15 тисяч годин на рік на перегляд телепередач витрачають американські діти, тоді як на уроки у школі – близько 11 тисяч годин. За даними українських соціологів, серед форм проведення памолоддю вільного часу перше місце впевнено посідає саме перегляд телепрограм. 80% молоді в Україні дивиться телевізор щоденно і надто забагато).


Слайд 4

Медіавплив - пряма або опосередкована, прихована або відверта, усвідомлена або неусвідомлена дія з боку ЗМІ на поведінку та свідомість людини або групи людей. Медіасприймання – процес засвоєння інформації зовнішнього синтетичного світу, опосередкованого різними ЗМІ. Результатом є суб'єктивні сприйняття змісту та форми інформації у вигляді образно-смислових конструктів. Останні, у свою чергу, входять до змісту свідомості людини, можуть впливати на ії світоглядні позиції, емоційну, поведінкову сфери. Творче медіасприймання – передбачає мисленнєвий умовний діалог із автором/авторами медіатексту, мисленнєве перетворення сприйнятих медіатекстів, виникнення власних образів, творчих ідей, створення власних образно-смислових конструктів як надбання нового смислового досвіду. За своєю суттю творче медіасприймання є співтворчістю реципієнта із автором медіатексту.


Слайд 5

Медіакультура – сукупність інформаційно-комунікаційних засобів, що функціонують у суспільстві, знакових систем, елементів культури комунікації, пошуку, збирання, виробництва і передачі інформації, а також культури ії сприймання соціальними групами та соціумом у цілому. На особистісному рівні медіакультура означає здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі. Медіаобізнаність – рівень медіакультури, який передбачає засвоєння особистістю системи знань про ЗМІ, їх історію та особливості функціонування, користь і шкоду для людини, уміння убезпечити себе від негативних інформаційних впливів і вільно орієнтуватись у світі інформації. Медіаграмотність – рівень медіакультури, який стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від ії віртуальної симуляції.


Слайд 6

Медіаосвіта - “Напрямок у педагогіці щодо вивчення школярами закономірностей масової комунікації. Основне ії завдання – підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти ії, усвідомлювати наслідки ії впливу на психіку, оволодіти засобами спілкування на підставі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів і сучасних інформаційних технологій” (Психолого-педагогічний словник, Росія) “Процес освіти й розвитку особистості за допомогою й на матеріалі ЗМІ (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь інтерпретації, аналізу й оцінки медіатексту, навчання різним формам самовираження за допомогою медіатехніки” Федоров О. – російський дослідник з питань медіаосвіти


Слайд 7

Медіаосвіта - “Галузь педагогічної теорії й практики, що вивчає закономірності створення, сприйняття й споживання текстів ЗМІ, роль ЗМІ у формуванні комунікативної, інформаційної, соціальної, естетичної культури людини, а також принципи взаємодії школи й засобів масової комунікації” Леготина Н.А. – фахівець з медіаосвіти “Не лише компонент шкільного та вузівського навчання, а й довготривала громадська просвітницька діяльність, що поширюється на дітей та дорослих. Медіаосвіта - безперервний розвиток особистості у суспільстві, а формування нової культури спілкування із ЗМІ значно сприятиме вільному входженню людини у світовий освітньо-культурний простір” Кириллова Н.Б. – російський медіапедагог


Слайд 8

Медіаосвіта - частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (Інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. З Концепції впровадження медіаосвіти в Україні (вересень 2010 рік)


Слайд 9

Завдання медіаосвіти: Підготувати молоде покоління до життя у сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації; Навчити людину розуміти медіатексти, усвідомлювати наслідки їх впливу на психіку, протистояти маніпулятивному впливу; Формувати навички самостійного критичного оцінювання інформаційного потоку;


Слайд 10

Завдання медіаосвіти: Формувати уміння використовувати естетичний потенціал телебачення та інших засобів масової інформації з метою естетизації навчально- виховного середовища; Створювати власні медіатексти мовою різних ЗМІ (преса, телебачення, радіо тощо); Оволодівати різноманітними засобами спілкування на підставі медіакультури


Слайд 11

Форми медіаосвіти Медіаосвіта дошкільна - принципово інтегрована і спрямована на збалансований естетичний та інтелектуальний розвиток особистості дитини (включаючи різні форми інтелекту, зокрема емоційний, соціальний і практичний інтелект), забезпечує ії захист від агресивного медіасередовища (у тому числі від інформаційного “сміття”, невідповідних віковим можливостям психіки дитини інформаційних впливів, зокрема продукції, що містить елементи насильства, жахів, еротики), уміння орієнтуватись, обирати і використовувати адаптовану відповідну до вікових норм медіапродукцію.


Слайд 12

Форми медіаосвіти Медіаосвіта шкільна – охоплює інтегровану медіаосвіту (використання медіадидактики в межах існуючих предметів), спеціальні навчальні курси, факультативи, гурткову, студійну та інші форми позакласної роботи. Ця форма медіаосвіти спрямована переважно на формування критичного мислення, комунікаційної медіакомпетентності. Важливу роль в шкільній медіаосвіті мають відігравати шкільні бібліотеки як сучасні комп‘ютеризовані центри, в яких концентрується інформаційно-пошукова діяльність учнів.


Слайд 13

Форми медіаосвіти Медіаосвіта позашкільна – спрямована на розвиток способів творчого самовираження особистості, має супроводжувати шкільну медіаосвіту, підсилювати ії ефект. Базується переважно на діяльності громадських організацій, волонтерських і комерційних засадах, охоплює сімейну медіаосвіту, використовується в межах психотерапевтичної і психолого-консультаційної допомоги.


Слайд 14

Форми медіаосвіти Батьківська медіаосвіта – має стати частиною цілісної системи медіаосвіти, зокрема складником психологічного блоку підготовки фахівців у вищій школі, діяльності громадських шкіл свідомого батьківства, центрів по роботі із сім'ями тощо; покликана забезпечити ефективність медіаосвіти сім'ї як провідного чинника і соціального середовища ранньої соціалізації дитини.


Слайд 15

Форми медіаосвіти Медіаосвіта дорослих – форма безперервної освіти, заснована на використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і новітніх медіа, забезпечує вирівнювання досвіду поколінь(зокрема старшого покоління, соціалізація якого відбувалася в умовах іншої системи мас-медіа), постійний особистісний розвиток і підвищення кваліфікації.


Слайд 16

Форми медіаосвіти Медіаосвіта засобами медіа – провідна форма стихійної медіаосвіти дітей і дорослих, яка, однак, за відповідних зусиль може набувати ознак цілеспрямованості та конструктивності. Цілеспрямована медіаосвіта засобами медіа забезпечується навчальними, інформаційно-аналітичними, інформаційно-розважальними програмами та медіапроектами, потребує значного підвищення якості освітньої медіапродукції, залучення до виробництва та експертизи якості медіапродукту фахових медіапедагогів і медіапсихологів.


Слайд 17

Пріоритетні напрями розвитку медіаосвіти в Україні створення системи шкільної медіаосвіти, що передбачає розроблення психологічно обґрунтованих навчальних програм інтегрованої освіти для молодших класів загальноосвітніх шкіл, сприяння поширенню практики інтеграції медіаосвітніх елементів у навчальні програми з різних предметів, напрацювання низки факультативних медіаосвітніх програм для підлітків, упровадження курсу медіакультури з урахуванням профільного навчання, активізація гурткової роботи, фото - , відео -, анімаційних студій, інших позакласних форм учнівської творчості медіаосвітнього спрямування;


Слайд 18

організація за участю громадських об'єднань і медіавиробників різних форм позашкільної освіти, включаючи форми для дітей дошкільного віку, батьківської педагогіки, творчих студій для дітей і молоді, дитячі та молодіжні фестивалі, конкурси, проекти місцевого і всеукраїнського рівня для сприяння розвиткові медіакультури і підтримки системи медіаосвіти; налагодження повноцінного суспільного діалогу з метою оптимізації медіаосвітньої діяльності самих медіа, підвищення психологічної та педагогічної компетентності працівників молодіжних редакцій різних медіа, поліпшення якості дитячих і молодіжних програм.


Слайд 19

Медіаосвіта – обов'язкова у світі інформаційного суспільства в умовах повсюдного поширення медіакультури вона пов'язана з динамічними змінами в інформаційному та медійному просторі, тому тривалість медіаосвітнього процесу для кожної особистості здійснюється протягом усього життя; вона повинна доводити, що медіапродукція не є точним віддзеркаленням реальності, а лише ії репрезентацією; вона має формувати критичне мислення, орієнтувати молодь на критичне сприймання медіапродукції


Слайд 20

Медіаосвіта як особлива галузь знань формує не лише свідомого компетентного медіаспоживача, а людину з незалежним від стереотипів мисленням, стимулює розвиток ії творчого потенціалу як у процесі сприймання медіатекстів, так і у створенні власних текстів, більш того, у створенні власного життя справжньої особистості.


×

HTML:





Ссылка: