'

л е к ц і я

Понравилась презентация – покажи это...





Слайд 0

л е к ц і я д. мед. н., професора кафедри анатомії людини Хмари Тетяни Володимирівни     на тему:   „Загальна анатомія ЧОЛОВІЧОЇ СТАТЕвої системи. Ембріогенез органів ЧОЛОВІЧОЇ СТАТЕвої системи. Аномалії ТА варіанти розвитку органів ЧОЛОВІЧОЇ СТАТЕвої системи”


Слайд 1

Цілі лекції: 1) знати структурно-функціональну організацію внутрішніх і зовнішніх чоловічих статевих органів; 2) вивчити ембріогенез органів чоловічої статевої системи; 3) знати варіанти і аномалії розвитку органів і структур чоловічої статевої системи.


Слайд 2

До внутрішніх чоловічих статевих органів (organa genitalia masculina interna) відносяться: - яєчко (testis s.orchis s. didymis); - над’яєчко (epididymis); - прияєчко (paradidymis); - сім’явиносна протока (ductus deferens); - сім’яний пухирець або пухирчаста залоза (vesicula seminalis s. glandula seminalis); - сім’яний канатик (funiculus spermaticus); - передміхурова залоза (prostata); - цибулинно-сечівникова залоза (gl. bulbourethralis).   До зовнішніх чоловічих статевих органів (organa genitalia masculina externa) належать: - статевий член (penis); - калитка (scrotum); - чоловічий сечівник (urethra masculina).


Слайд 3


Слайд 4


Слайд 5


Слайд 6


Слайд 7


Слайд 8


Слайд 9


Слайд 10


Слайд 11

Основними критеріями, за якими можна визначити стать передплода, є: відмінності відмежування статевих залоз від первинних нирок у передплодів чоловічої та жіночої статі, що зумовлено початком розвитку над’яєчка. характер тяжистості в статевих залозах. У передплодів чоловічої статі тяжі чітко виражені, розташовані переважно в центральній частині залози перпендикулярно до її вертикального розміру. У передплодів жіночої статі малопомітні тяжі спостерігаються лише в каудальній частині статевої залози, а центральна частина залози представлена скупченнями епітелію, переважно кулястої форми. переважання діаметра просвіту мезонефральної протоки Вольфа над діаметром просвіту парамезонефральної протоки Мюллера є ознакою подальшого розвитку за чоловічим типом.


Слайд 12


Слайд 13


Слайд 14


Слайд 15


Слайд 16


Слайд 17


Слайд 18

Аномалії розвитку яєчка. Якщо закладка одного або двох яєчок не відбулася, то внаслідок цього може виникати аномалія, що має назву монорхізм (відсутність одного яєчка) або анорхізм (відсутність обох яєчок). Якщо закладка здійснилася, то на одному з етапів опускання від рівня каудального кінця первинної нирки до входу в відповідну камеру калитки яєчко може затриматися. Це називається незавершене опускання або затримка яєчка (retentio testis). Розрізняють дві основні форми затримки яєчка: черевну, при якій яєчко залишається в межах черевної порожнини (retentio testis abdominalis), і пахвинну (retentio testis inguinalis), при якій яєчко затримується в пахвинному каналі або в ділянці його поверхневого кільця. Затримку яєчка слід вважати однією з форм крипторхізму (cryptos – приховане, orchis – яєчко). Розрізняють одно- та двобічний крипторхізм.


Слайд 19

Поряд із крипторхізмом зустрічається також більш рідкісна аномалія положення яєчка, пов’язана з відхиленням від нормального шляху опускання яєчка – неправильне положення або ектопія яєчка (ectopia testis). Розрізняють такі види ектопій: пахвинна ектопія яєчка (ectopia testis inguinalis), при якій яєчко після виходу через поверхневе пахвинне кільце, прямує доверху і розміщується на апоневрозі зовнішнього косого м’яза живота поблизу від поверхневого пахвинного кільця; лобкова ектопія (ectopia pubis), при якій яєчко знаходиться під шкірою лобка; промежинна ектопія (ectopia perinealis) характеризується розміщенням яєчка під шкірою промежини; поверхнева стегнова ектопія (ectopia femoralis superficialis), при якій яєчко після виходу через поверхневе пахвинне кільце, розміщується під шкірою стегна; глибока стегнова ектопія (ectopia femoralis profunda), характеризується розташуванням яєчка у стегновому каналі.


Слайд 20


Слайд 21


Слайд 22


Слайд 23


Слайд 24

Шари калитки: 1) шкіра (cutis); 2) м’ясиста оболонка (tunica dartos); 3) зовнішня сім’яна фасція (fascia spermatica externa); 4) фасція м’яза-підіймача яєчка (fascia cremasterica); 5) м’яз-підіймач яєчка (m. cremaster); 6) внутрішня сім’яна фасція (fascia spermatica interna); 7) піхвова оболонка яєчка (tunica vaginalis testis): - пристінкова пластинка (lamina parietalis); - нутрощева пластинка (lamina visceralis).


Слайд 25


Слайд 26


Слайд 27


Слайд 28

плід 320,0 мм ТКД АГЕНЕЗІЯ ЯЄЧОК ПІДКОВОПОДІБНА НИРКА


Слайд 29

плід 285,0 мм ТКД АГЕНЕЗІЯ ЛІВОГО ЯЄЧКА і НАД’ЯЄЧКА


Слайд 30

плід 280,0 мм ТКД ДИСТОПІЯ ЯЄЧОК


Слайд 31

плід 190,0 мм ТКД ТАЗОВА ЕКТОПІЯ ЛІВОГО ЯЄЧКА


Слайд 32

плід 260,0 мм ТКД ТАЗОВА ЕКТОПІЯ ЛІВОГО ЯЄЧКА


Слайд 33

плід 135,0 мм ТКД ПРОМЕЖИННА ЕКТОПІЯ ЯЄЧОК


Слайд 34

плід 135,0 мм ТКД


Слайд 35

плід 180,0 мм ТКД ІЗОЛЬОВАНЕ РОЗМІЩЕННЯ НАД’ЯЄЧОК


Слайд 36

плід 180,0 мм ТКД ІЗОЛЬОВАНЕ РОЗМІЩЕННЯ НАД’ЯЄЧОК


Слайд 37

плід 175,0 мм ТКД КІСТА ПРАВОГО НАД’ЯЄЧКА


Слайд 38

плід 225,0 мм ТКД КІСТА ПРАВОГО НАД’ЯЄЧКА


Слайд 39

плід 215,0 мм ТКД ПОДВОЄННЯ ПРАВОГО НАД’ЯЄЧКА


Слайд 40

плід 215,0 мм ТКД ПОДВОЄННЯ ПРАВОГО НАД’ЯЄЧКА


Слайд 41

плід 230,0 мм ТКД ОДНОКАМЕРНА КАЛИТКА


Слайд 42

передплід 65,0 мм ТКД ГІПОСПАДІЯ


Слайд 43

плід 205,0 мм ТКД ВІДСУТНІСТЬ ЛІВОГО ПІХВОВОГО ВІДРОСТКА ОЧЕРЕВИНИ


Слайд 44

плід 165,0 мм ТКД ПОЄДНАНІ ВАДИ


Слайд 45

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!


×

HTML:





Ссылка: