'

Лекція № 3. Клінічна фармація в кардіології

Понравилась презентация – покажи это...





Слайд 0

Лекція № 3. Клінічна фармація в кардіології


Слайд 1

Симптоми Задишка. Приступи серцевої астми. Вимушене сидяче положення. Біль в ділянці серця, за грудиною. Біль в ділянці печінки. Серцебиття і трахікардія Відчуття перебоїв в роботі серця. Синюха. Набряки Кровохаркання. Артеріальна гіпертензія. Схильність до запаморочень.


Слайд 2

Синдроми: I Недостатності серця Тип: систолічний діастолічний змішаний Тип: лівопередсердна правошлуночкова тотальна


Слайд 3

II Судинної недостатності: гостра Хронічна III Клапанних пороків (вади). IV Ураження м’яза серця: міокардит, кардіосклероз; кардіоміопатія V Ураження перикарда: сухий, випітний, злипливий VI Гіпертензивний. VII Коронарний.


Слайд 4

Синдроми і захворювання, що можуть лікуватися самостійно за допомогою ОТС – препаратів. Аритмії (брадикардія, брадиаритмія, поодинока екстрасистолія, помірна тахікардія) на фоні функціональних розладів серцевої діяльності. Затруднене дихання (відчуття браку повітря), що не прогресує протягом тривалого часу. Кардіалгії (без органічних змін в серці), що тривають кілька годин-днів, зменшуються при фізичних навантаженнях, знімаються валідолом, валокардином. Відчуття серцебиття по ночах, що не супроводжується тахікардією, задишкою. Нейроциркуляторна дистонія з легко вираженими вегетативними і судинними проявами . Непритомність, викликана різкою зміною положення тіла, тривалим стоячим положенням (одноразова).


Слайд 5

Інтоксикація серцевими глікозидами Зміни в ШКТ (біль, нудота). Зміни ЦНС (біль голови, неспокій, апатія). Очні симптоми (випадання полів зору, порушення кольорового сприйняття, обводки). Аритмії, блокади. ЕКГ-ознаки (коритоподібна депресія).


Слайд 6

Лікування відміна препаратів; унітіол, метіонін, L-цистеїн, калієві препарати; ЕДТА і цитрат натрію зв’язують надлишок кальцію в крові; ?-АБ, АК; коронаророзширюючі; вітамін С і пантотенова кислота


Слайд 7

Фармацевтична опіка при лікуванні серцево-судинних захворювань Застосування серцевих глікозидів (СГ) у здорових людей не супроводжується підвищенням ХОС, так само, як вони неефективні при доброму ХОС і при діастолічній недостатності. Ступінь ефективності СГ залежить від їх дози й індивідуальної чутливості. Підвищена чутливість міокарда до СГ проявляється шлуночковою екстрасистолією і тахіаритмією, атріо-вентрикулярною блокадою. СГ викликають звуження артеріол і венул (пряма міотропна і ?-стимулююча дія), тому протипоказані при коронарній недостатності. Парентеральне (в/в) введення СГ здійснювати повільно (протягом 15 хв). Швидке може викликати шок. Вводять 1 р. на добу. В/м введення веде до некрозів.


Слайд 8

Дигітоксин повністю всмоктується з ШКТ. Концентрація його в 15 – 20 разів вища, ніж після прийому такої ж дози дигоксину. Дигітоксин – найбільш тривало діючий препарат (97 % зв’язуються з білком плазми, циркулює і кумулює). Біотрансформація в печінці. Після в/в введення дія починається через 30 хв. – 2 год, максимально – 4-8 год. Дигоксин циркулює у зв’язаному вигляді тільки 25 %. Щоденно виводиться 1/3 дози. З сечею в незміненому вигляді виділяється 80 %. Після в/в введення дія починається через 15 хв., максимально – через 2 – 5 год. Діти і новонароджені переносять краще дигоксин в перерахунку на одиницю маси або поверхні тіла. При розрахунку дози враховують не загальну масу тіла, а м’язову масу, бо в жировій тканині дигоксин не накопичується. При повільній дигіталізації стабільна концентрація досягається на 7 день.


Слайд 9

Строфантин використовується тільки парентерально, мало впливає на ЧСС і передсердно-шлуночкове проведення. Дія починається через 2 – 10 хв., максимально через 30 хв. – 2 год. Швидка дигіталізація проводиться в стаціонарі, повільна - при амбулаторному лікуванні. При ХНН дозу дигоксину знижують вдвоє. При багатомісячному лікуванні дигоксином доцільно робити перерву в 1 – 2 дні в тиждень. Адреноміметики підсилюють інотропну дію СГ, ААП Іа і Іб класу ліквідують їх аритмогенну дію. СГ гірше всмоктується при одночасному вживанні антацидів (посилюється моторика) і холестираміну. Посилюється всмоктування під впливом М-холінолітичних засобів.


Слайд 10

Антиаритмічні препарати Побічна дія ?Диспепсичні явища, шум в вухах, СН – хінідін ?Седативна дія, бронхоспазм, звуження периферичних судин –пропранолол ?При тривалому вживанні аміодарону у високих дозах виникає тремор, нудота, гепатит, синусова брадикардія, СН, гіпер- або гіпотиреоз, алергічні реакції, відкладання в епітелії рогівки ока ліпофусцину. ?Зменшення сили серцевих скорочень – верапаміл. ?Алергічні реакції, головний біль, судоми – новокаїнамід. ?Закреп, бронхоспазм, безсоння, лейкопенія – пропафенон. ?Препарати калію подразнюють слизову оболонку травного тракту, блювання.


Слайд 11

Фармакобезпека при лікуванні антиаритмічними препаратами ААп несумісні з ?-адреноміметиками; пероральними антидіабетичними; психостимуляторами; інгібіторами холін естерази; седативними; серцевими глікозидами; холіноміметиками; ізоніазидом та його похідними; левоміцетином; кумарином; ацетилсаліциловою кислотою; тетурамом; нейролептиками; транквілізаторами.


Слайд 12

Хінідин – високотоксичний препарат, може викликати СН. Можлива ідіосинкразія (визначати чутливість!). Новокаїнамід при в/в введенні дає колапс. Більшість з них дають кардіодепресивний ефект (за винятком аміодарону, лідокаїну). Препарати калію обережно застосовувати при недостатності нирок і наднирників, блокадах серця (атріо-вентрикулярних). Перед їдою приймають хінідин, аміодарон, після їди – верапаміл, ас паркам.


Слайд 13

Антиангінальні препарати. Побічна дія Нітрогліцерин – ортостатична гіпотонія, тахікардія, біль голови, підвищення в/очного тиску, у великих дозах – метгемоглобінемія. Нітрати дають синдром „відміни”, толерантності (особливо нітропластирі) Молсідомін, блокатори кальцієвих каналів – гіпотонію, слабкість, закрепи. ?-блокатори (неселективні) – синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, СН, бронхоспазм, ангіоспазм, синдром „відміни”. Дипіридамол – алергічні реакції, гіпотонія, синдром „обкрадання”


Слайд 14

Протипоказання Нітрогліцерин і препарати нітратів протипоказані хворим на глаукому, епілепсію, церебральні форми ГХ, при крововиливах у мозок. Молсідомін, як і нітрати, – при кардіогенному шоку. Блокатори кальцієвих каналів – при кардіогенному шоці, СН, артеріальній гіпотензії, печінковій і нирковій недостатності, вагітності і лактації. Бета-адреноблокатори –при СН, бронхоспазмі, інсулінотерапії, депресіях. Дипіридамол – при поширеному атеросклерозі вінцевих артерій.


Слайд 15

Фармакобезпека при застосуванні антиангінальних препаратів Нітрати не призначають одночасно з вазодилятаторами, блокаторами кальцієвих каналів, трициклічними антидепресантами. Безперервне вживання нітратів веде до толерантності (дефіцит сульфгідридних груп, зниження активності ферментів, що перетворюють нітрати). Нітрати доцільно призначати з донаторами SH-груп, антиоксидантами, ?-блокаторами. Обережно призначати нітрогліцерин хворим з атеросклерозом судин мозку (комбінувати з ментолом, аспірином, ?-блокаторами). Верапаміл, дилтіазин не комбінувати з ?-адреноблокаторами , ААП, СГ. Всі антагоністи кальцію зв’язуються з білками крові, тому при вживанні з хінідином, СГ, антикоагулянтами, які здатні витіснятися з комплексів з білком, можливе підвищення їх концентрації.


Слайд 16

Антигіпертензивні препарати ?Знижують АТ, розширюють артерії, знижують ЗПОС – усі групи. ?Антиангінальна дія – лабетолол, антагоністи кальцію. ?Антиаритмічна дія – ?-адреноблокатори. ?Знижують в/очний тиск – клонідину гідрохлорид. ?Знижують тонус не посмугованих м’язів простати – теразозин, доксазозин (кардура), празозин. ?Потенціюють дію снодійних, нейролептиків, транквілізаторів, алкоголю – клонідину гідрохлорид, метилдофа, резерпін. ?Зменшують продукцію реніну – ?2-адреноміметики, резерпін, ?-адреноблокатори. ?Виявляють слабку нейролептичну дію – резерпін. ?Седативна дія – клонідину гідрохлорид, метилдофа, резерпін, раунатин. ?Зменшує спазми судин мозку (мігрень) – клонідин. ?При абстинентному синдромі – клонідин.


Слайд 17

Гіпертонічний криз – клонідин, гангліоблокатори, лабетолол, петльові сечогінні з ?-блокаторами, гідралозин, еналаприл, нітропрусид натрію. Керована гіпотонія, еклампсія вагітних, набряк мозку, легень, порушення периферичного кровообігу – гангліоблокатори. Реноваскулярна гіпертензія – інгібітори АПФ


Слайд 18

Побічна дія антигіпертензивних препаратів ?2-агоністи адренорецепторів: ортостатична гіпотензія сухість у роті слабкість, запаморочення брадикардія затримка рідини нудота зниження libido синдром відміни толерантність Крім того, метилдофа ураження печінки посилення стенокардії


Слайд 19

Моксонідин (агоніст імідазолінових рецепторів) сухість у роті біль голови, головокружіння нудота вазодилятація Резерпін екстрапірамідні розлади сновидіння, депресія статеві розлади у жінок і чоловіків безсоння паркінсонізм виразки шлунку бронхоспазм брадикардія міоз


Слайд 20

?-блокатори (крім кардури) запаморочення постуральний ефект частий сечопуск Кардура набряки астенія сонливість Празозин феномен першої дози (постуральна гіпотензія з тахікардією і колапсом від різкого зменшення венозного повороту крові)


Слайд 21

Протипокази для застосування антигіпертензивних препаратів Тяжка СН – всі. Депресія – більшість. Атеросклероз, захворювання периферичних судин, алкоголізм, АВ-блокади, лактація – центральні ?2-агоністи. Вагітність – клонідин, гуанфацин, інгібітори АПФ і антагоністи їх рецепторів (вади розвитку), АК. Гепатит, цироз, феохромацитома – метилдофа. Ангіоневротичний набряк, важкі аритмії, НН, ПН, епілепсія, хвороба Паркінсона, вагітність, лактація, діти до 16 років – моксонідин. Нефросклероз, церебральний атеросклероз, виразкова хвороба, епілепсія, феохромацитома – симпатолітики (резерпін).


Слайд 22

Протипокази для застосування антигіпертензивних препаратів Склероз коронарних артерій і судин головного мозку – ?-блокатори. Бронхоспазм, інсулінотерапія – ?-блокатори. Лактація – інгібітори АПФ і антагоністи їх рецепторів, АК. Дитячий вік – інгібітори АПФ і антагоністи їх рецепторів, натрію нітропрусид (без АК). Гіперкаліємія – інгібітори АПФ і антагоністи їх рецепторів, натрію нітропрусид (без АК).


Слайд 23

Фармацевтична опіка при лікуванні антигіпертензивними засобами Всі препарати несумісні з ГКС. Центральні ?2-агоністи знижують швидкість психічної реакції. Їх не вживають разом з ААП, АК, вазодилятаторами, похідними фенотіазину, наркотичними анальгетиками, нА, резерпіном, СГ, пероральними гіпоглікемічними засобами, антацидами, алкоголем. Для зменшення седативного ефекту клонідин призначають на ніч. Він провокує гіперглікемію, затримує натрій в організмі. Метилдофа підвищує лактацію. Обережно призначають хворим похилого віку (збільшує СН). Симпатолітики (резерпін) не застосовувати разом з аналептиками, адрено- та холіноміметиками, барбітуратами, алкоголем.


Слайд 24

Фармацевтична опіка при лікуванні антигіпертензивними засобами ?2-блокатори не сумісні з трициклічними антидепресантами. Доксазозин – не впливає негативно на метаболізм, його можна призначати при БА, ЦД, подагрі, хворим похилого віку, пацієнтам з СН. На початку застосування послаблюється увага. При вагітності і лактації застосовувати, коли користь переважає над ризиком. ?-блокатори не сумісні з наркотичними анольгетиками, інгібіторами холін естерази. антигіпертензивний ефект проявляється після тривалого лікування (вивільняються КА з наднирників у відповідь на негативний ізотропний ефект). Кардіоселективні мають менше побічних ефектів: Вазодилятатори не сумісні з місцевими анестетиками Інгібітори АПФ і антагоністи ангіотензинових ІІ рецепторів не призначати з калійзберігаючими діуретиками.


Слайд 25

Фармацевтична опіка при лікуванні антигіпертензивними засобами У випадках протеїнурії дозу каптоприлу знижують або його відміняють. Папаверин не сумісний з антикоагулянтами, дибазолом, КJ, аспірином, преднізолоном, NaBr, NaHCO3. Дибазол не сумісний з адреналіном, атропіном, бензогексонієм, MgSO4, еуфіліном, папаверином, вітаміном С. Амлодипін (норваск) не виявляє негативного впливу на обмін речовин, ліпідний спектр, використовують для лікування БА, ЦД, подагри, не потребує корекції дози при НН, СН, у похилому віці. Натрію нітропрусид під дією світла набуває темнокоричневого кольору і руйнується. Ірбесартан (апровель) у пацієнтів похилого віку, з патологією печінки корекції дози не потребує. До їди призначають каптоприл, під час – катансерин, після – гідралазин, еналаприл.


Слайд 26


Слайд 27

Гіпертонічний криз Швидкий підйом ДАТ створює загрозу до розвитку енцефалопатії. Тому швидко треба зліквідувати. периферичну вазоконстрікцію; гіперволемію; церебральні симптоми (судоми, збудження) Засобом першого вибору є швидкодіючі вазодилятатори Нітропрусид натріютяжкохворим Гіперстат (діазоксид) Гангліоблокатори (арфонад, пентамін) Діуретики (фуросемід, етакринова кислота)


Слайд 28

Лікування гіпертонічного кризу Нітропрусид в/в крапельно 50 – 100 мкг в 250 – 500 мл 5 % глюкози1 – 5 хв Гіперстат в/в болюс 75 – 300 мг1 – 2 хв Фуросемід в/в, в/м 20 – 40 мг5 хв Клофелін в/в повільно 0,1 – 0.2 мг (1 – 2 мл 0,01 % в 10 – 20 мл фізрозчину)в/м 1 мл 0,1 % під язик 0,015 – 0,3 мг3 -6 хв Пентамін в/в 0,2 – 0,75 мл в 20 мл в/м 0,3 – 1,0 5 % глюкози5 -15 хв Гідралазин в/в повільно 50 мг в 500 мл 5 % глюкози 20 – 30 кр./хв.5 – 20 хв Еналаприл в/м 1,25 – 5 мг10–15 хв Лабетолол в/в 20 – 80 мг5 – 10 хв


Слайд 29

Прееклампсія В/м – гідралазин В/в – фуросемід В/в – аміназин – дуже обережно!(для зниження блювотного пригнічує дихальний центр, дає ТК і рефлексу і збудження) в/в, в/м сульфат магнію – обережно! (при судомахпригнічує дихальний центр для збільшення діурезу) (антидот – в/в 10 % СаСІ2)


Слайд 30

Загроза крововиливу в мозок В/в дибазол 5 – 10 мл 0,5 %, як і папаверин Набряк легень Знижуємо пост- і переднавантаження (нітропруссид, пентамін) Зменшуємо гіперволемію – в/в фуросемід N. B.! Протипоказані препарати, що збільшують навантаження на серце або знижують серцевий викид (гідралазин, діазоксид, клофелін, альфаадреноблокатори) На фоні ниркової недостатності Зменшення гіперволемії і вазоконстрикції. Переваги мають препарати, що збільшують нирковий кровотік (гідралазин, допегід)


Слайд 31

Розшаровуючи аневризма аорти Ургентно ! нітропруссид або арфонад (знижують перед і післянавантаження) N. B.! Протипоказані діазоксид (гіперстат) і гідралазин (апресин), які збільшують навантаження на серце. Ускладнені кризи Останнім часом рекомендують антагоністи кальцію, ніфедіпін (корінфар, адалат) і верапаміл ефект через 10 – 15 хв. по 5 – 10 мг в капсулах під язик Вони не викликають різкого зниження АТ, не порушують мозкової циркуляції (на відміну від гіперстата) і ефективні при низькореніновій гіпертензії (на відміну від ?-блокаторів). Після зняття кризу призначають гіпотензивну терапію в достатньо великих дозах.


×

HTML:





Ссылка: