'

Розрахункові завдання з МЕ

Понравилась презентация – покажи это...





Слайд 0

Розрахункові завдання з МЕ К.е.н., доцент Паценко Олег Юрійович


Слайд 1

Розрахункове завдання 1 (Теми 1 та 2) Гіпотетична економіка характеризується такими параметрами: внутрішнє споживання - 800 од., внутрішні інвестиції – 100 од., урядові видатки – 50 од., чистий експорт – 30 од., зовнішньоторговельний обіг країни – 255 од. Чи є економіка країна відкритою? Чи є вона залежною від зовнішньої торгівлі? Розв’язок Ya=C+I+G (вироблений у закритій економіці національний продукт) Yo= C+I+G+ NX (вироблений у відкритій економіці національний продукт) ВВП: Y=800+100+50+30=980 од. Чистий експорт: NX=Exp-Imp Зовнішньоторгівельний обіг: ЗТО= Exp+Imp Знаходимо імпорт або експорт країни: 1) NX-ЗТО=(Exp-Imp)-(Exp+Imp), NX-ЗТО=-2Imp 2Imp=ЗТО-NX, Imp=(ЗТО-NX)/2=(255-30)/2=225/2=112,5 2) Звідси експорт: Exp=ЗТО - Imp=255-112,5=142,5 3) Qexp=(Exp/Y)/100%=(142,5/980)/100%=14,5% (експортна квота вимірює ступінь відкритості товарного ринку та ринку послуг) Якщо Qexp ?10, то економіка країни є відкритою. В даному випадку - відкрита 4) Залежність від торгівлі вимірюється так: ?(Exp+Imp)/ВВП=13% незалежна


Слайд 2

Розрахункове задання 2. Експортна та імпортна квоти В таблиці подано дані щодо ВВП, експорту та імпорту країн світу. Розрахувати їх ЗТО, експортну, імпортну та зовнішньоторгівельну квоти, зробити висновки щодо відкритості національних економік Розв’язок: Квота Експ. США = 1377/14330*100%= 9,6% Квота Експ. Канада = Квота Експ. ВБ= Квота Експ. Німеччина = Квота Імп. США = 2190/14330*100% = 15,28% Квота Імп. Канада = Квота Імп. ВБ = Квота Імп. Німеччина = залежності від міжнародної торгівлі = (критерій – 25%) США = 12,44%, Канада = ? ВБ = ? Німеччина = ?


Слайд 3

Розрахункове завдання 3. Абсолютні та порівняльні переваги В таблиці представлено дані, які характеризують виробництво двох товарів – автомобілів і медичного обладнання – в двох країнах – США і Японії за показниками обсягу виробленої продукції та кількістю робочих днів, витрачених для виробництва даного обсягу продукції. Визначте порівняльні переваги США і Японії у виробництві автомобілів і медичного обладнання. ТЕМА 3. Міжнародна торгівля


Слайд 4

Розв’язок завдання Визначимо відносні витрати праці на виробництво 2-х товарів та порівняльні переваги країн Як бачимо, Японія буде спеціалізуватися на автомобілях, факторний виграш США 0,6-0,44=0,16; США – на МО, факторний виграш Японії 2,25-1,67=0,58


Слайд 5

Розрахункове завдання 4 Німеччина і Корея виробляють два товари - комп’ютери і ноутбуки. Витрати праці на виробництво цих товарів в Німеччині складає 10 і 8 годин; в Кореї – 5 і 6 годин відповідно. Обидві країни мають ресурси часу в 300 тис. год. Завдання: Які переваги мають країни у виробництві цих двох товарів? Побудуйте криві виробничих можливостей для двох країн за умови постійних витрат заміщення. Визначте межі встановлення цін світового ринку на обидва товари. Якщо до спеціалізації Німеччина виробляла для власних потреб 20 тис. комп’ютерів, а Корея – 36 тис. комп’ютерів, відправляючи решту ресурсів на виробництво ноутбуків, то які можливі обсяги приросту світового виробництва комп’ютерів і ноутбуків в умовах повної спеціалізації? Побудуйте лінії торговельних можливостей країн, якщо на світових ринках склалася наступна ціна товару 1 комп’ютер = 1 ноутбук.


Слайд 6

Розв’язок завдання 1) самостійно 2) Німеччина може виробляти комп’ютерів 300 000/10 = 30 000 од., ноутбуків 300 000/8 = 37 500 од. Корея відповідно комп’-ютерів 300 000/5 = 60 000 од., ноутбуків 300 000/6 = 50 000 од. Межі цін на ці товари до спеціалізації: 3) Споживання до спеціалізації: Німеччина – 20 000 од комп., ноутбуків од (300 000 – 20 000х10)/8=12 500 Корея – 36 000 од комп., ноутбуків од (300 000 – 36 000х5)/6=20 000 Спеціалізація – НІМЕЧЧИНА – ноутбуки (37 500 од), КОРЕЯ – комп’ютери (60 000) Приріст світового споживання комп.: 60 000 – (20 000 + 36 000) = 4 000 од. Приріст світового споживання ноут.: 37 500 – (12 500 + 20 000) = 5 000 од.


Слайд 7

4) Лінії виробничих та торгівельних можливостей Німеччини Німеччина ноутбуки Комп’ютери 20 37,5 12,5 30 Лінія виробничих можливостей Лінія торгівельних можливостей без спеціалізації Лінія торгівельних можливостей зі спеціалізацією 37,5


Слайд 8

Корея ноутбуки Комп’ютери 36 50 60 20 60 Лінія виробничих можливостей Лінія торгівельних можливостей без спеціалізації Лінія торгівельних можливостей зі спеціалізацією 4) Лінії виробничих та торгівельних можливостей Кореї


Слайд 9

Розрахункове завдання 5 (виробничі можливості) Нижче представлено таблицю, яка характеризує виробничі можливості Німеччини і Франції щодо продукування автомобілів і мотоциклів. Припустимо, що структура попиту така, що за відсутності зовнішньої торгівлі в Німеччині виробляється і споживається 8 тис. автомобілів і 3 тис. мотоциклів, а у Франції – 8 тис. автомобілів і 9 тис. мотоциклів. 1) На виробництві яких товарів вигідно спеціалізуватися Німеччині і Франції? 2) Який буде приріст загального виробництва автомобілів і мотоциклів, отриманий в результаті подібної спеціалізації? 3) В яких межах може встановитися світова ціна одного автомобіля? 4) Припустимо, що світова ціна встановилася на рівні 1 автомобіль = 1 мотоцикл, а обсяги зовнішньої торгівлі складають 10 тис. автомобілів і 10 тис. мотоциклів. Яким буде виграш від спеціалізації і торгівлі для кожної країни?


Слайд 10

Розв’язок Німеччина спеціалізується та мотоциклах (15/10 проти 15/20 у Франції), Франція – на автомобілях (20/15 проти 10/15 у Німеччини); Приріст світовий: автомобілі (20 – 8 Нім. – 8 Фр.) = 4 тис.; мотоцикли (15 – 9 Фр. – 3 Нім.) = 3 тис.; 15/20 (0,75)мото < Цінаавто < 15/10 (1,5)мото; Приріст споживання авто у Німеччині: 10св.-8Нім.=2 тис., приріст споживання мото у Німеччині: 15сп.-10св.-3Нім.=2 тис. Приріст споживання авто у Франції: 20сп.-10св.-8Фр.=2 тис., приріст споживання мото у Франції: 10св.-9Фр.=1 тис.


Слайд 11

Засоби торгівельної політики (моделі) Імпортний тариф для великої та малої країни Ефективний та оптимальний митний тариф Експортний тариф Імпортна квота


Слайд 12

Імпортний тариф для малої країни Sd Dd Sw Sw+t a d c b f e g Q1 Q2 Q3 Q4 Pd Pw+t Pw До встановлення митного тарифу надлишок споживання – a+b+c+d+e+f+g


Слайд 13

Імпортний тариф для малої країни Sd Dd Sw Sw+t a d c b f e g Q1 Q2 Q3 Q4 Pd Pw+t Pw Після встановлення митного тарифу надлишок споживання –e+f+g, втрати у надлишку споживання - a+b+c+d с – ефект доходу (бюджет) а – ефект перерозподілу (додаткові доходи місцевих виробників) b – ефект захисту (зростання витрат місцевих виробників, втрати націон. економіки) d – ефект споживання (втрати місцевих споживачів)


Слайд 14

Розрахункове завдання 6 Світова ціна на цукор складає 250 дол. США за тону. Узбекистан вводить мито на імпорт цукру на рівні 20% митної вартості товару. За відсутності митного оподаткування імпорту цукру його щорічне виробництво в Узбекистані складало б 2 млн. т, а споживання – 3 млн. т. Після введення митного оподаткування імпорту внутрішнє виробництво цукру в цій країні збільшилося до 2,4 млн. т, натомість імпорт скоротився до 0,4 млн. т. Побудуйте графік ринку цукру в Узбекистані і з його допомогою розрахуйте: 1) Чистий виграш узбецьких споживачів у випадку усунення імпортного тарифу; 2) Чисті втрати узбецьких виробників цукру у випадку усунення імпортного тарифу; 3) Втрати доходної частини державного бюджету Узбекистану від усунення імпортного тарифу; 4) Приріст споживання цукру в Узбекистані в результаті усунення імпортного тарифу.


Слайд 15

Імпортний тариф для великої країни Sd Dd Sd+w Sd+w+t a d c b e Q1 Q2 Q3 Q4 Pd Pw+t Pw Q5 E F G P’w c с – ефект доходу (бюджет) e – ефект доходу (бюджет) від зниження цін імпортером а – ефект перерозподілу (додаткові доходи місцевих виробників) b – ефект захисту (зростання витрат місцевих виробників, втрати націон. економіки) d – ефект споживання (втрати місцевих споживачів)


Слайд 16

Розрахункове завдання 7 Російська Федерація імпортує французьку парфумерію за ціною 8 дол. за одиницю. При цьому обсяг її внутрішнього споживання складає 110 млн. одиниць щороку, а вітчизняне виробництво – 30 млн. одиниць. Після введення Росією імпортного мита на французьку парфумерну продукцію внутрішня ціна товару зросла до 8,8 дол. за одиницю, а ціна його поставок з-за кордону знизилася на 0,2 дол. за одиницю. При цьому щорічний імпорт продукції скоротився до 40 млн. одиниць, а внутрішнє виробництво зросло до 50 млн. одиниць. Проілюструйте на графіку наслідки введення імпортного тарифу для внутрішнього ринку Росії і за допомогою цього графіка розрахуйте величину виграшу (втрат) російських споживачів і виробників парфумерної продукції. Як введення імпортного тарифу на французьку парфумерну продукцію вплинуло на добробут Росії?


Слайд 17

Оптимальний та ефективний тариф Оптимальний тариф – еластичність імпорту за ціною Ефективний тариф, де Tn – номінальна ставка тарифу на готові вироби; A – частка комплектуючих у готовому виробі; Tim – номінальний тариф на комплектуючі та компоненти.


Слайд 18

Розрахункове завдання 8 Нехай в країну здійснюються поставки копіювальних апаратів за світовою ціною 200 дол. за одиницю. Уряд країни вводить на цю продукцію 15%-не імпортне мито, а також 10%-не мито на імпорт комплектуючих для національного виробництва (викруткового типу) подібних товарів. Припустимо, що матеріальні витрати на виробництво „вітчизняного аналога” з вищеназваних імпортних компонентів складають 120 дол. 1.Розрахуйте ефективний рівень захисту кінцевої продукції вітчизняної взуттєвої промисловості. 2.За яких умов ефективна ставка імпортного тарифу буде вищою рівня номінальної?


Слайд 19

Експортний тариф Sd Dd Sd+w Sd+w+t a d c b Q1 Q2 Q3 Q4 Pd Pw+t Pw Q5 E F G a – виграш споживачів від зниження ціни товару с – перерозподіл в бюджет b+d – чисті втрати виробників a


Слайд 20

Імпортна квота Sd Dd Sw a d c b Q1 Q2 Q3 Q4 Pd Pq Pw E c с – ефект доходів для імпортерів d – ефект споживання (втрати споживачів) Sd+q a – ефект перерозподілу від споживачів до виробників b – ефект захисту (втрати місцевих виробників)


Слайд 21

Розрахункове завдання 9 Нехай Україна імпортує деякий продукт за ціною 8 у.о. Крива внутрішнього попиту на цей продукт описується функцією D = 300 - 15Р, а внутрішньої пропозиції S = 50 + 5Р. Міністерство економіки України вирішує застосувати до імпорту даного товару режим квотування на рівні 60 одиниць в рік. 1) Визначте: - Яку кількість продукту і за якою ціною Україна спроможна виготовити за умов відсутності його імпортних поставок? - Внутрішню ціну на продукт після введення імпортної квоти; - Величину доходу, вилученого у споживачів і перерозподіленого державою на користь фірм-імпортерів. 2) Побудуйте графік наслідків квотування імпорту і розрахуйте з його допомогою споживчий і виробничий ефекти квоти.


Слайд 22

Розрахункове завдання 10 (вплив торгівлі на доходи країн) Визначте виграш для Вітчизни та Зарубіжжя від міжнародної торгівлі, якщо ринки даних країн описуються такими параметрами: у Вітчизні функція попиту Dh=100-20P, а функція пропозиції Sh=20+20P, у Зарубіжжі функція попиту Df=80-20P, а функція пропозиції Sf=40+20P. Ціна та кількість у Вітчизні: 100-20Р=20+20Р 100-20=20Р+20Р, 40Р=80, Р=2, Q(Dh)=100-20*2=60 Q(Sh)=20+20*2=60 Ціна та кількість у Зарубіжжі: 80-20Р=40+20Р 80-40=20Р+20Р, 40Р=40, Р=1, Q(Df)=80-20*1=60 Q(Sf)=40+20*1=60 Світ: напрям руху товару із Зарубіжжя до Вітчизни, Світовий попит створює Вітчизна Dw = Dh – Sh = 100-20P-(20-20P) = 80-40P Пропозицію – Зарубіжжя: Sw = Sf – Df = 40+20P – (80-20P) = 40P-40 Світова ціна: Dw=Sw; 80-40P=40P-40; 80P=120; Pw=1,5; Q=20


Слайд 23

Ефекти для країн (продовження) Вітчизна за ціною світового ринку: Dh=100-20Pw=100-20*1,5=70 Sh=20+20Pw=20+20*1,5=50 сегменти (b+e)=((60+70)/2)*0,5=32,5 – виграш споживачів сегмент (b)=((50+60)/2)*0,5=27,5 – програш виробників сегмент (е)=32,5-27,5=5 – економіка в цілому виграє від міжнародної торгівлі або сегмент (е)=1/2*(2-1,5)*20=5 Зарубіжжя за ціною світового ринку: Df=80-20Рw=80-20*1,5=50 Sf=40+20Рw=40+20*1,5=70 сегмент (g)=((50+60)/2)*0,5=27,5 – програш споживачів сегменти (g+f)=((60+70)/2)*0,5=32,5 – виграш виробників сегмент (f)=32,5-27,5=5 – економіка в цілому виграє від міжнародної торгівлі або сегмент (f)=1/2*0,5*20=5 g


Слайд 24

Завдання 11. Умови ІNCOTERMS-2010 Як працівник відділу маркетингу зовнішньоторговельної фірми, проаналізуйте наведену інформацію і визначте найбільш рентабельний варіант реалізації продукції – на внутрішньому чи зовнішньому ринку: Відпускна ціна продукції фірми – 3600 грн. (з 10% рентабельністю). Ціни на аналогічну продукцію на внутрішньому ринку – 4100 грн., курс валюти: 1 дол.=5,5 грн.


Слайд 25

Розв’язання завдання 9 1) Визначаємо рентабельність продажу товару на внутрішньому ринку: 1.1.Визначаємо витрати фірми, відкидаючи рентабельність 3600-110% X-100%, Х = 3272,7 грн. 1.2. Визначаємо рентабельність реалізації продукції на внутрішньому ринку: (4100-3272,7) / 3272,7*100% =25% Найбільш рентабельний варіант - DDP


Слайд 26

Економічні ефекти прямих іноземних інвестицій (теми 4-5) RA RB KB KA SB SA PA PB Pe Pe a b d c f j k e h i g B A До відкриття: обсяг виробництва А – a+b+c+d+e+f, з яких власникам капіталів належать a+f, b+c+d+e – власникам інших факторів виробництва До відкриття: обсяг виробництва В – i+j+k, з яких власникам капіталів належать j+k, i – власникам інших факторів виробництва


Слайд 27

RA RB KB KA SB SA PA PB Pe Pe a b d c f j k e h i g Після відкриття для А: обсяг виробництва зростає до a+b+c+d (за рахунок капіталу в країні А)+h+e+f (за рахунок капіталу, інвестованого в країну В) с – дохід власників інших факторів B A


Слайд 28

RA RB KB KA SB SA PA PB Pe Pe a b d c f j k e h i g Після відкриття у В: обсяг виробництва зростає до i+g+j+k (за рахунок капіталу в країні В)+h+e+f (за рахунок капіталу, інвестованого в країну В), g – чисте зростання внутрішнього виробництва, i+g+j – доходи власників інших факторів виробництва, k – доходи власників капіталів країни В, g+h – зростання світового виробництва B A


Слайд 29

Розрахункове завдання 12 Нехай за умов закритої економіки пропозиція капіталу в країні А описується рівнянням: R = 8 – 0,5 K за ринкової річної ставки позикового проценту – 2% (де R – ставка позикового процента, K - обсяги інвестицій в млн. грошових одиниць). Пропозиція капіталу в країні Б описується рівнянням: R = 12 – K за ринкової ставки позикового проценту – 6%. 1. Побудуйте графічну модель формування світового ринку позикового капіталу двох країн. 2. Визначте величину світової ставки процента та обсяги експорту капіталу. 3. Оцініть наслідки міжнародної міграції капіталу для кредиторів і позичальників в країні-донорі та країні-реципієнті капіталів, а також для країн та світового господарства в цілому.


Слайд 30

Тема 6. Розрахункове завдання 13 (факторинг та форфейтинг) Вартість факторингу: Комісія за реєстрацію, оформлення документів (одноразово, може не братися); Комісія за факторингове обслуговування (0,5-3%); Комісія за користування грошовими ресурсами (аналогічно кредиту); Комісія за кредитний ризик (одноразово, біля 2%, якщо фактор звільняє продавця від ризику банкрутства покупця). Сума факторингової операції складає 400 тис. дол. США, авансовий платіж – 80%, комісія фактора – 3%. Оплата за оформлення документів склала 315 дол. США, відсотки на залишок нараховувалися з розрахунку процентної річної ставки у 15% річних. Боржник повернув залишки протягом 120 днів з початку укладення угоди. Премія за кредитний ризик – 2%. Яку суму отримає фірма, яка продала фактору рахунки? Розв’язок: Комісія фактора – 3%, або 12000 дол.США; Премія за ризик – 2%, або 8000 дол.США; Вартість факторингу – (400000*0,15*120)/360=20000 дол.США; Разом з оплатою документів факторингова компанія отримує – 40315 дол.США; Сума, яку отримує експортер – 359 685 дол.США


Слайд 31

Розрахункове завдання 14. Розрахунки векселем, чеком, депозит, кредит Компанії з України запропоновано здійснення двох варіантів оплати при експорті обладнання вартістю 100000 дол. США до США. Термін угоди постачання та обслуговування обладнання – 3 роки. Поточний валютний курс складає 8,02 грн. за долар. Варіанти: 1) укласти договір з забезпеченням векселем рівними долями, 8% річних; 2) отримати кошти за чеком, рівними долями, на початку кожного календарного року. Обрати кращий варіант розрахунку, врахувавши, що динаміка валютного курсу складає – на 1-й рік – від 8,02 грн./дол. до 8,4 грн./дол., на 2-й – від 8,4 до 8,6 грн./дол., на 3-й – від 8,6 до 8,3 грн./дол. Компанія може розміщувати отримані від контрагента кошти на депозитних рахунках. Депозитний дохід складає – в грн. еквіваленті відповідно по роках: 17%, 15%, 16%, в дол. еквіваленті – 13%, 12%, 12%. Вважаємо, що компанія буде закривати депозит в кінці кожного року і конвертувати кошти за курсом кінця року. Провести розрахунки, виходячи з того, що фірма буде класти кошти, отримані за чеком та векселем, на гривневий депозит. Розв’язок: 1) Працюємо спочатку з векселем. Рівні долі складають по 33 333 дол./щороку. Доходність за векселем у 8% дає річні платежі у доларах вартістю 35 999,64 дол. З врахуванням курсу потоки платежів складуть: 1 рік – 302 937 грн., 2 рік – 309 596,9 грн., 3 рік – 298 797 грн. Отримана в кінці 1 року та 2 року сума буде покладена на депозит відповідно під 15% та 16% і принесе в кінці року: 2-го – 302 937 х 1,16 = 347 756,5 грн., 3-го – 309 596,9 х 1,15 = 359 132,4 грн. Разом дохід фірми складе: 347 756,5 + 359 132,4 + 298 797 = 1 005 685,9 грн. 2) Працюємо з чеком. Рівні суми у 33 333 дол. принесуть з врахуванням конвертації такі потоки платежів: 1 рік – 267 330,7 грн., 2 рік – 279 997,2 грн., 3 рік – 286663,8 грн. Після депозитної операції в кінці кожного року: 1 рік – 312 776,9 грн., 2 рік - 321996,8 грн., 3 рік – 332 530 грн. Разом: 967 303,7 грн. Відповідь: Вексель є більш вигідною формою розрахунків


Слайд 32

Розрахункове завдання 15. Ефекти трудової міграції для країн (теми 7-8) Нехай в країні А ринок праці характеризується наступними умовами. Крива попиту описується рівнянням: DА= 400 – 20W, а крива пропозиції: SА = 240 + 12W (де Da, Sa – рівень зайнятості в млн. чол., а W – рівень заробітної плати в грошових одиницях за годину). В країні В криві попиту і пропозиції відповідно описуються рівняннями: DВ = 240 – 6W і SВ = 80 +10W. 1) Визначте стан ринку праці в ситуації закритої економіки. 2) Оцініть наслідки трудової еміграції на рівні 20 млн. осіб. 3) Як зміняться криві пропозиції робочої сили в обох країнах? 4) Визначте переваги і недоліки підприємців, найманих працівників і країни в цілому. ДО ВІДКРИТТЯ РИНКІВ Для А: 400-20w=240+12w, wА=5 гр.од., LA=300 тис.осіб – зайнятість у А Для В: 240-6w=80+10w, wВ=10 гр.од., LВ=180 тис.осіб – зайнятість у B ПІСЛЯ ВІДКРИТТЯ РИНКІВ 2,3) Для А: нова пропозиція робочої сили складе S‘A=220+12w Для B: нова пропозиція робочої сили складе S‘В=100+10w Нові рівноважні ціни робочої сили на ринках Для А: 400-20w=220+12w, w‘А=5,6 гр.од., L'A=287,5 тис.осіб Для В: 240-6w=100+10w, w‘В=8,75 гр.од., L'В=187,5 тис.осіб


Слайд 33

Ефекти країни А W L 20 400 287,5 280 SA S'A DA a b d c 300 307,2 5,6 5 20 a – виграш робітників, що залишилися в країні a+b+c – втрати підприємців (зростання з/п) b+c+d – виграш емігрантів Сукупний ефект: a-(a+b+c)+ (b+c+d)=d ?*(307,2-287,5) *(5,6-5)=6 млн.гр.од. L’A L’A LA


Слайд 34

Ефекти країни В W L 40 240 180 167,5 SВ S‘В DB e f g 187,5 10 8,75 20 e – втрати робітників у В e+f+g – виграш підприємців (зниження з/п) Сукупний ефект: -e+(e+f+g)=f+g ?*(187,5-167,5) *(10-8,75)=12,5 млн.гр.од. L’B LB


Слайд 35

У трьох світових валютних центрах встановлено наступні обмінні курси валют: У Нью-Йорку 2 долари США = 1 британський фунт стерлінгів У Лондоні 410 японських єн = 1 британський фунт стерлінгів У Токіо 200 японських єн = 1 долар США Проілюструвати можливість отримання прибутку з виконання трьохстороннього арбітражу, на суму 10 000 доларів США. Розв’язання. Здійснимо наступну послідовність операцій Продаж американських доларів за британські фунти стерлінгів: 10 000 : 2 (курс долара) = 5000 фунтів у Нью-Йорку Купівля за фунти стерлінгів японської єни: 5000 * 410 = 2050 000 у Лондоні Купівля доларів за японські єни: 2050 000 : 200 = 10250 у Токіо Чистий прибуток арбітражу дорівнює 250 дол. США Розрахункове завдання 16. Тристоронній арбітраж (тема 9)


Слайд 36

Американська компанія замовляє у Великобританії товарів на суму 500 000 британських фунтів з умовою поставки рівно через один рік . На момент укладання угоди 1 фунт = 1,7 дол. США. Фінансовий менеджер американської компанії прогнозує зростання британського фунта стерлінгів. У зв’язку з цим компанія купує 5000 опціонів колл, кожен на 100 фунтів, з ціною виконання 1,8 дол./ф.ст. та терміном виконання 1 рік. Вартість кожного опціону складає 10 дол. США. Необхідно визначити, в якому випадку опціони захистять компанію від негативної реакції, якщо припустити, що значення спот-курсу на кінець року складе: 1,70 дол./ф.ст.; 2. 1,80 дол./ф.ст.; 3. 1,90 дол./ф.ст.; 4. 2,0 дол./ф.ст. Розрахункове завдання 17. Опціони (тема 9) Розв’язок 1. У першому і другому випадках опціони виконані не будуть, оскільки компанія отримає збитки, які дорівнюють загальній вартості опціонів: 50 000 дол. При обмінному курсі 1,9 дол.\ фунт опціони будуть виконані: На кожному з 500 000 куплених фунтів компанія «зекономить» (1,9 - 1,8) = 0,1 *500 000 = 50 000 дол. (і покриє витрати на купівлю контрактів) Якщо курс фунта = 2 дол. США, тоді компанія матиме чистий прибуток: ((2,0 – 1,8) *500 000) - 50 000 = 50 000 дол.США Розв’язок 2. Вартість предмета контракту, закладена в ціну опціону, розраховується як 1,8 дол./ф.ст. + 10 дол./100 ф.ст. (вартість контракту до його обсягу) = 1,9 дол./ф.ст. За ціни у 1,7 та 1,8 дол.США опціон пред’явлений не буде, за ціною у 1,9 дол. економії на угоді не буде, за ціною 2,0 – вигода американської компанії складе 50 000 дол.США.


Слайд 37

Розрахункове завдання 18. Платіжний баланс (тема 11) За даними платіжного балансу Австрії (млн.євро) знайти: Сальдо торгівельного балансу Сальдо поточного рахунку платіжного балансу Сальдо платіжного балансу та дати відповідь, чи буде з точки зору теорії платіжного балансу ревальвуватися чи девальвуватися національна валюта і на яку суму країна поповнить чи зменшить свої золотовалютні резерви.


Слайд 38

Розрахункове завдання 19. Ефекти митного союзу (тема 12) Розглянемо ситуацію з тристоронньою торгівлею двома виробами: автомобілями та пшеницею. В варіанті з використанням звичайних торгівельних обмежень за умов відсутності угод щодо митного союзу ціна автомобіля в країні А складає 1500 од. за штуку, в країні Б – 1300 од., в країні В – 1400 од. Мито на автомобілі в країні А нараховується у розмірі 20% на одиницю. Ціна пшениці в країні А складає 5 од. за кг, в країні Б – 4,2 од. за кг, в країні В – 3,8 од. за кг. Відповідне мито в країні А складає 25% на кожен кг. Після укладення угоди про митний союз між країнами А та Б спільний митний тариф в торгівлі автомобілями складе 10%, в торгівлі пшеницею – 20%. Завдання: розглянути ціни на товари та визначити напрями в торгівлі між країнами до укладення угоди про митний союз і після неї. РОЗВ’ЯЗОК. До угоди про митний союз з врахуванням митного тарифу: А) ціни на автомобілі для країни А будуть: власні – 1500 од., з країни Б – 1560 од., з країни В – 1680 од. Номінально торгівлі автомобілями не буде, оскільки країна надійно захищена митними тарифами; Б) ціни на пшеницю для країни А: власна – 5,0 од за кг, з країни Б – 5,25 од за кг, з країни В – 4,75 од за кг. Торгівля вигідна в напрямі з В до А, оскільки ціна пшениці навіть з врахуванням тарифів нижча.


Слайд 39

Після угоди про митний союз з врахуванням митного тарифу: А) ціни на автомобілі для країни А будуть: власні – 1500 од., з країни Б – 1300 од., з країни В – 1540 од. Номінально створюється торгівля автомобілями з Б до А (ефект створення торгівлі); Б) ціни на пшеницю для країни А: власна – 5,0 од за кг, з країни Б – 4,20 од за кг, з країни В – 4,56 од за кг. Торгівля змінює напрям – відхиляється торгівля в напрямі з В до А, створюється в напрямі з Б до А, оскільки ціна пшениці з Б нижча за ціну з В (ефект зміни напрямів торгівлі).


×

HTML:





Ссылка: